10–11 вересня Національний університет «Острозька академія» став віртуальним місцем проведення Міжнародної наукової конференції з нагоди 130-ліття початків поселення українців у Бразилії. Ініціатор конференції – Посольство Федеративної Республіки Бразилія в Україні, організатори – Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету «Острозька академія», Посольство Федеративної Республіки Бразилія в Україні та Українське товариство Бразилії. Інформаційними партнерами заходу були Дирекція «Медіацентр» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та Інформаційний портал української діаспори всього світу «Стожари».
Під час відкриття конференції учасників привітали Посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні Нортон де Андраде Мелло Рапеста (Norton de Andrade Mello Rapesta), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії Ростислав Троненко, ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник, президент Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Віторіо Соротюк (Vitorio Sorotiuk), голова Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині, регіональний віце-президент Світового Конґресу Українців Юрій Данилишин та ін.
У відеоконференції, яка відбувалась із синхронним перекладом, взяли участь дослідники з України, Бразилії та Канади, котрі говорили про сучасні теоретичні та методологічні принципи дослідження історії та культури українців Бразилії (Марина Гримич, Ліван–Україна), про етнічне членство та формування груп української діаспори (Пауло Ґеріос (Paulo Guerios), Бразилія), про зміни й адаптаційні процеси, що відбувались в українській громаді (Шома Андреїв (Choma Andreiv), Бразилія), про особливості української розмовної мови в Бразилії (Лусіані Треннефол да Коста (Luciane Trennephol da Costa), Бразилія), про соціальні танці бразильських українців (Андрій Нагачевський (Andriy Nahachewsky), Канада), про поширення націоналістичних ідей серед українців Бразилії у 1920-х – 1930-х рр. (Олександр Музичко, Україна), про українців Бразилії як суб’єкт українсько-бразильських міжкультурних відносин (Алла Атаманенко, Україна) та ін.
Прозвучали також дві доповіді, присвячені відомій українській поетесі, письменниці, лауреатці Національної премії України імені Тараса Шевченка Вірі Вовк (про фонд Віри Вовк у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (Олена Чижова, Україна), про поетичні праці Віри Вовк крізь призму орф-підходу (Галина Гандзілевська і Тетяна Черноус (Україна)), дипломату Христофору Барановському (Ірина Матяш, Україна), а також низка доповідей, пов’язаних із джерелами досліджень історії українців Федеративної Республіки Бразилії, доступних на різноманітних Інтернет-ресурсах (Сергій Ціпко (Serge Cipko), Канада) та в Центральному державному архіві зарубіжної україніки (Ірина Мага, Україна). Після доповідей відбувалась активна дискусія.
«Українська громада Бразилії об’єднала цю країну з Україною. Під час конференції ми мали можливість почути важливі результати багаторічних досліджень вчених із трьох країн. Але протягом 130 років життя в Бразилії українці були і є важливою складовою бразильського суспільства і однією з найбільших українських громад світу, тому сьогодні залишається ще багато наукових проблем, які чекають вивчення», – підсумувала в заключному слові директорка Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Алла Атаманенко.
За матеріалами Інституту досліджень української діаспори
імені професора Любомира Винара НаУОА
***
