Єлизавета Михалковська,
членкиня Голова Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» – Загреб
***
Фото зі сторінки Славка Бурди в соціальній мережі Facebook
У Загребі 7 жовтня 2021 року розпочав роботу чотириденний форум, присвячений 120-й річниці переселення українців до Хорватії, який став своєрідним маркером у збереженні нашої самобутності та підсумував важливі етапи у продовженні нашої ідентичності в Балканському регіоні. Виживання українців у Хорватії протягом століть було, перш за все, пов’язане із збереженням своєї ритуальної різноманітності, знанням української мови та усвідомленням свого походження. Незважаючи на подекуди втрачений контакт із давньою батьківщиною серед середнього та молодого поколінь переселенців, під час форуму українським науковцям вдалося окреслити основні вектори прибуття українців до Хорватії, представити етапи їх організації як самобутньої спільноти та сформувати мости співпраці для майбутніх поколінь.
Презентацією III-ї та IV-ї книг «Українці в Хорватії: матеріали та документи» голова організаційного комітету – пан Славко Бурда відкрив перший день заходів Центральної маніфестації культури українців Хорватії, яка протягом перших трьох днів проводиться у місті Загребі, а 4-й день у місті Крижевці. Відкриваючи форум, Голова Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» зазначив, що відзначення 120-ї річниці переселення українців в Хорватію – знакова подія, перш за все в свідомості поколінь українства:
«За останні 120 років українцям в Хорватії вдалося зберегти свою мову, віросповідання, культуру, звичаї та традиції. Українці інтегровані в хорватське суспільство, але водночас мусять мужньо стояти на самозбереженні, не піддаючись цілковитій асиміляції. Хорватія ж, зі свого боку, надає та забезпечує можливість захисту та збереження культурної та національної ідентичності кожної національної меншини, в тому числі і української. Наше завдання полягає в збереженні нас самих, що в першу чергу, залежить тільки від нашої організованості та бажання».
Представлення книг відбулося безпосередньо за участю вчених, представників влади та наукових кіл з України, Хорватії, Сербії, Італії. З вітальним словом виступив і Його Екселенція Надзвичайний і Повноважний Посол України в Хорватії – Василь Кирилич. Він високо оцінив представлений внесок науковців, багатопланову тематичність матеріалів книги, наукові узагальнення про витоки українства в Хорватії, відзначивши головного натхненника та упорядника цих новопредставлених енциклопедій про українців – пана Славка Бурду. Від імені Міністерства науки та освіти Республіки Хорватія з вітальним словом звернувся пан Мілан Вукеліч. З урочистими словами виступили також і представники Міської бібліотеки та Центральної бібліотеки русинів та українців, які привітали всіх присутніх та подарували Бібліотеці русинів та українців невелику тематичну експозицію книг, яка цього року святкує своє 25-річчя.
Наступного дня, 8-го жовтня 2021 року на базі Міської бібліотеки міста Загреба було проведено Міжнародну наукову конференцію з нагоди 120-ї річниці переселення українців до Хорватії. Завдяки організації Посольства України в Республіці Хорватія, Української громади Республіки Хорватія була здійснена також і відеотрансляція конференції через платформу Zoom, з метою залучити до участі охочих вчених-дововідачів з України, яким не вдалося приїхати. Пан Славко Бурда урочисто відкрив конференцію разом з модераторами заходу, доктором історичних наук, професором кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка – пані Галиною Саган та доктором мистецтвознавства, професором Прикарпатського національного університету Василь Стефаник – пані Віолеттою Дутчак. До привітань учасників конференції доєднався також пан Посол України в Хорватії – Василь Кирилич. Українські науковці, серед яких: професор Галина Саган, професор Алла Атаманенко, професор Олександр Саган, професор Віолетта Дутчак, доцент Олег Румянцев, професор Ольга Фабрика-Процька, доктор наук Філіп Шкілян, доцент Валерій Власенко, доцент Микола Нагірний, кандидат філологічних наук Ярослав Мишанич, кандидат філологічних наук Оксана Трумко під час конференції у Загребі представили важливість феномену українства на Балканах, висвітлили спогади громадських діячів з числа діаспорного українства, чим засвідчили інтерес до життя діаспори. Доповідачі також акцентували увагу на досягненнях українських дослідників у вивченні історії діаспори. На міжнародній конференції, окрім вищезазначених осіб, з доповіддю виступила завідувач кафедри української мови та літератури Філософського факультету Загребського університету пані професор, доктор наук Оксана Тимко-Дітко. Наприкінці конференції голова організаційного комітету урочисто вручив дипломи учасникам наукового форуму, попередньо зазначивши, що всі наукові праці та статті, представлені учасниками у Загребі на міжнародній науковій конференції, були опубліковані у Книзі IV Українці Хорватії: Матеріали та документи. Не були опубліковані лише презентації доктора наук Янка Рамача та письменника Ярослава Комбіля з Воєводини, через запізніле приєднання до конференції.
Третій день форуму почався із вшанування пам’яті видатного письменника, духовного велетня нашого народу – Тараса Григоровича Шевченка. Покладанням квітів до пам’ятника Тарасу на вулиці Українській у Загребі, делегація Української громади Республіки Хорватія на чолі з головою культурно-просвітнього товариства «Кобзар» – Славком Бурдою, паном Послом України в Республіці Хорватія – Василем Кириличем та представником прем’єр-міністра Республіки Хорватія Андрея Пленковича, державним секретарем Міністерства закордонних та європейських справ – Зденком Лучічем віддали шану великому українському поету. З урочистим словом виступив пан Славко Бурда, який відзначив важливість Шевченка для українців та хорватів у Хорватії:
«Сьогодні, на гордість усіх українців у Хорватії, цей пам’ятник стоїть у величній пишності на вулиці Українській у Загребі. Напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка ми створили ініціативний комітет Української Громади Республіки Хорватія для будівництва пам’ятника Тарасу Шевченку у Загребському товаристві. Відкриття пам’ятника відбулося лише у травні 2015 року, майже із запізненням на рік. Тим часом ми провели 7 Центральну маніфестацію українців у Хорватії, яку присвятили Тарасу Шевченку. Протягом кількох наступних років українці Загреба продовжували традиційно проводити Академії, присвячені Тарасу Шевченку. Важливо відзначити, що кожна українська делегація, яка офіційно відвідує Хорватію разом з урядовцями та представниками української національної меншини, покладає квіти та виступає з промовами біля спомника. У 2018 році ми приєдналися до другого міжнародного флешмобу «Глобальний Шевченко». Того ж року провели «Вечір поезії», познайомившись з хорватським Шевченком, тобто хорватськими перекладачами, письменниками, працівниками культури, знавцями та шанувальниками творчості Шевченка. У 2019 році відзначили 205-ту річницю Тараса Шевченка біля пам’ятника різноманітною багатою культурною та мистецькою програмою, і подібне було у 2020 році та у нинішньому 2021 році, незалежно від коронавірусу та пандемії. Ми глибоко віримо, що так буде і в майбутньому».
У рамках короткої культурно-мистецької програми урочисто з грою на бандурі виступила лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – Віолетта Дутчак. Також з декламацією творів Тараса Шевченка виступили на українській мові – Назар Данчишин, філолог Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою університету «Львівська політехніка», Святослав Рублик, магістр історико-філософського факультету університету Бориса Грінченка у Києві, на хорватській мові – Етна Нікіч. Далі, учасники Маніфестації були запрошені на зібрання Урочистої Академії – святкові заходи з нагоди 120-ї річниці переселення українців до Хорватії, які проходили в Чеському народному домі в Загребі. Виконанням Гімну Хорватії та України, Мішаний хор імені Кирила та Мефодія під диригентством Ігора Коса відкрив низку урочистостей, присвячених знаменній даті в історії української діаспори в Хорватії. Зі вступними вітаннями розпочав зібрання Академії Славко Бурда та запрошені гості, серед яких слово взяли Надзвичайний та Повноважний Посол України в Хорватії – Василь Кирилич, Радниця Офісу президента Зорана Мілановіча з прав людини та громадянина – Меліта Муліч, депутат Хорватського Сабору – Марко Мілановіч-Літре, професор історії Київського університету імені Бориса Грінченка – Галина Саган, голова культурного товариства «Берегиня» із м. Любляни (Словенія) – Галина Маловшек та інші. У своїй офіційній доповіді Пан Славко Бурда представив основні хвилі української еміграції до хорватських земель, окреслив проблеми, з якими стикалися переселенці, згадав про особливості облаштування релігійного, культурного життя та побуту переселенців. Також приділив особливу увагу і сучасним процесам в розвитку української громади в Республіці Хорватія. Доповідь урочисто доповнив Пан Посол – Василь Кирилич, згадавши сакральні слова великої Лесі Українки: «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий…» і далі продовжив:
«Ці слова Лесі Українки, написані у Сан-Ремо 1903 року, свідчать тяглість українців Хорватії до рідного, до України. Минуло 120 років з часу їх переселення на простори Хорватії, а вони зберегли рідну мову, українські звичаї і традиції. Вони мають у серці те, що не вмирає, – Україну. Своє домашнє вогнище, що зігріває їх українськістю, збудували на фундаменті церкви, рідної школи і мови, плеканні батьківських традицій. Бо добре знають, що «ти лиш храм збудуй, а люди до нього прийдуть». Збудували. І церкви, і школи. Утворили спільноти, які стали силою збереження своєї ідентичності. Дякуємо Достойникам української та світової науки за глибочінь думок про українців Хорватії. Форум українців Хорватії став подією. Але «спочатку було слово..», думка, ідея.. Мети досягає лише той, хто до неї йде. Мети – уславити 120-літнє проживання українців у Хорватії – сягнув Голова Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» в місті Загреб пан Славко Бурда. Вінцем його понад річної праці з підготовки цього тематичного форуму стала прослава 120-річчя українців у Хорватії, яка явила собою великдень для українців Хорватії і цікавість для широкого кола хорватів – науковців, представників влади, духовенства. Дякуємо панові Славку Бурді за те, що перетворив слово у діло!».
Зі словами промови виступила пані Галина Саган, вказавши наступне:
«Те, що українцям Хорватії вдалося успішно і на високому рівні відзначити 120 річницю переселення українців на хорватські землі, треба завдячити наступним факторам: 1. Наявність активних громадських діячів споміж діаспорян. У Хорватії їх очолив пан Славко Бурда, який доклав титанічних зусиль аби ця святкова маніфестація відбулася. 2. Українцям, і власне Україні, дуже пощастило мати в Республіці Хорватії, такого достойного Посла як Василь Кирилич, який активно долучається до розвитку діаспорного життя наших співвітчизників у РХ. 3. Сприяння урядових структур РХ та представників місцевих влад, які фінансово та організаційно долучаються до відзначення 120 річниці переселення українців до Хорватії. 4. Також на подяку заслуговують українські вчені, які вивчають історію діаспори на Балканах, а також українські митці, які зуміли приїхати до Загреба для участі в усіх заходах Центральної маніфестації української культури. 5. І власне фактор, який є найважливішим – це самі українці Хорватії, які упродовж 120 років живуть поза межами земель свого походження і зберігають українську мову, культуру, традиції».
Цього ж дня на гостей чекала культурно-мистецька програма, в якій взяли участь: народна артистка України, примадонна опери та оперети – Ольга Камінська, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – Віолетта Дутчак, вокально-інструментальний ансамбль «Кобзар» (керівник – Вікторія Куликовська), хореографічний ансамбль інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Дивоцвіт» (керівник – Ю. Скобель).
У неділю, 10 жовтня 2021 року у греко-католицькому соборі Пресвятої Трійці у Крижевцях відбулася урочиста Божественна Літургія за участі священиків та церковних хорів з Хорватії, України, Словенії та Австрії на чолі з монсеньйором Міланом Стіпічем, єпископом Криживецьким та за співслужіння Київського та Галицького єпископа-вікарія з України Степана Суса, вікарія греко-католиків Австрії Юрія Коласа та численних священиків Крижевацької єпархії. Літургію співав квінтет церкви св. Петра і Павла зі Львова та хор греко-католицького собору в Крижевцях під керівництвом Мартіна Плеша. Говорячи про 120-ту річницю переселення греко-католицьких українців до Хорватії, важливими видаються слова єпископа Мілана:
«Греко-католицька церква, точніше єпархія Крижевців, зіграла велику роль у збереженні культурної самобутності, духовного та релігійного життя українців. Незабаром після їх поселення були збудовані церкви, створені парафії в межах Крижевацької єпархії, а саме Буковлє або Славонський Брод, Верхні Андріївці, потім Каніжа і Шумече, Сібінь, Липовляни, а поряд з церквами, культурні товариства та шкільні класи, що не дозволило зникнути українській мові. Українці тоді відіграли помітну та прогресивну роль у побудові нового суспільства в межах нової держави. Численні священики були з кола переселенців-українців та їхніх нащадків. Нині маємо українців-греко-католиків в Загребі, Осієку, Рієці, Задарі та Спліті, а також в інших міських центрах. Шановні греко-католики української національності та українського походження, сьогоднішня свята літургія – це служба подяки за 120 років спільної історії нашої батьківщини Хорватії. Дякуємо Богу за наші спільні успіхи та радощі, а також за наші спільні біди та страждання, все це об’єднало нас в одне ціле. Ви – багатство хорватської землі та католицької церкви на цій території. Я, як ваш єпископ, від свого імені та від імені всієї Крижевацької єпархії, до якої ви належите з першого дня, від усього серця вітаю вас з ювілеєм поселення на цій землі та дякую всім за ваші зусилля і внесок у життя та зростання нашої незалежної Церкви», – закінчив єпископ Мілан.
Серед присутніх Посол України в Республіці Хорватії – пан Василь Кирилич, Копривницько-Крижевацький префект – Дарко Корен, державний секретарем Міністерства закордонних та європейських справ – Зденко Лучіч, представники міста Крижевці, Уряду Республіки Хорватія та представники української національної меншини в Республіці Хорватія. Літургію транслювали через перший канал Хорватської радіотелевізії, а трансляцію мали можливість дивитися близько півмільйона людей. Після урочистого богослужіння відбулася церемонія відкриття настінної картини, «Хрещення Київської Русі» українського художника зі Львова – Володимира Яворського, яка є символічним дарунком української громади Республіки Хорватія Крижевацькій єпархії з нагоди урочистих роковин переселення українців на ці терени. Відтепер живописна репродукція постійно прикрашатиме праву стіну собору. На завершення чотириденного форуму, в рамках 14 Центральної Маніфестації культури українців, мер міста Крижевці – Маріо Райн організував святковий прийом та обід для всіх гостей у готелі «Калнік» у Крижевцях. Того ж дня відбувся заключний культурно-мистецький концерт у Хорватському домі у Крижевцях за участю хорватських культурних товариств «Крижевці», «Пригір’я», танцювальних та вокальних колективів українських товариств з Хорватії (Вуковар, Славонський Брод, Каніжа, Липовляни, Загреб та Рієка) та вокальних солістів і ансамблів танцю з України.
На кінець, хотілося би висловити велику шану всім, хто спричинився до згуртування української громади в Хорватії. Це завдяки відданій послідовній праці не одного покоління українців ви зберегли і продовжуєте плекати українську ідентичність, мову і культуру, відроджуєте національну пам’ять, розбудовуєте українське релігійне та громадське життя. Дякуємо, що існуємо на цих теренах всупереч багатьох історичних випробувань.
Теплі слова вдячності висловлюємо також всім причетним до організації 14. Центральної Маніфестації культури українців Хорватії, Українській громаді Республіки Хорватія, Українському культурно-просвітньому товариству «Кобзар» у Загребі, Раді національних меншин Республіки Хорватія та Міністерству науки та освіти Республіки Хорватія. І окрема Дяка головному Провіднику та Ініціатору міжнародного Форуму – Пану Славку Бурді.
